Lambrecht
Хьюстоне, тобто, Берліне, у нас проблеми! Мова піде про внутрішній срач німців поміж собою через гроші, економіку та армію. Отже, Міністерство оборони ФРН ніколи не було престижним місцем для політика. Це велика структура з захмарним бюджетом у 45+ мільярдів євро, з купою давно невирішених проблем, завжди не вистачає грошей, завжди застаріла техніка, купа старих проєктів, які все ніяк не доведуть до ладу. А ще за одну каденцію точно буде декілька скандалів, за які доведеться вибачатись. Якось попіаритись не вдасться, бо в суспільстві панує пацифізм, а армія давно ні з ким не воювала.
І так-сяк через це міністерство проходив черговий політик, роботу якого особливо ніхто б і не помічав, але тут сталась війна. За розподілом посад в німецькій коаліції це міністерство перепадало соціал-демократам (SPD). На чолі міністерства поставили пані Крістіне Ламбрехт - юристку, колишнього міністра з питань сім'ї та молоді, а до того міністра юстиції. Дещо несподівана кандидатура, але такі вже суворі партійні квоти, а соціал-демократам треба було ставити когось свого. Вчергове міністром стала людина далека від армії. Як показав цей рік, не дуже зрозуміло, до чого вона взагалі близька.
І ніхто б цього не помітив, але тут розгорілась війна в Україні. І понеслась... Ламбрехт довелось раптом розгрібати все те, що роками занепало за інших міністрів. Вона пару місяців як міністр, а тут таке. Раптом всі проблеми з устаткуванням Бундесверу почали обговорювати всі у країні. Виявилось, що за великі гроші країна по суті не має армії. Ламбрехт не винна, просто їй не пощастило бути міністром саме в цей час.
Нашвидкуруч через Бундестаг протягнули спеціальний фонд на оновлення Бундесверу у цілих 100 мільярдів євро - на ці гроші тепер повинні закупити все що треба, щоб Бундесвер знову став готовою до бою армією. Паралельно війна в Україні виявилась довгою, а тому німцям довелось багато допомагати.
А тут ще всі партнери по НАТО дивляться на тебе з осудом через NordStream-2 і газові схеми з росіянами, тому, мовляв, допомагайте більше. Але допомагати реально нема чим, або якщо віддати те що є, то можна закривати декілька військових частин Бундесверу.
Тому замість швидкої допомоги Україні починаються довгі дипломатично-оборонні схеми з партнерами, в результаті чого раз на квартал вдається поміняти стару радянську техніку на стару німецьку техніку в одній з країн ЄС. Десь підкинути якусь зброю, якою вже не воює Бундесвер ну і якісь точкові одиниці техніки. Загалом мова йде про приблизно 2 мільярди євро - це мало для найбільшої економіки ЄС.
І ще одна справа, якби Ламбрехт і Ко дійсно бігали по всьому світу в намаганні допомогти Україні, але міністерка ще й встигає потрапляти у скандали на Батьківщині - то з сином на гелікоптері Бундесверу відвідає Зюльт, то дорого і бОгато відсвяткує його день народження в берлінському клубі. Або занадто рано починає розповідати про "Патріоти" для поляків, або вчасно не повідомить парламент про проблеми з закупівлею F-35. І преса це залюбки підхоплює і розганяє.
З одного боку для канцлера Шольца це повинно бути великою проблемою. З іншого боку, а хто вам сказав, що він дійсно хоче швидко допомагати. Знімеш цього міністра - доведеться призначити наступного. А що як він/вона ще й почне грати у свою політичну гру, адже зараз на Міністерстві оборони можна зробити собі гарну кар'єру. І загалом знімати міністра - це визнати, що призначив з самого початку поганого міністра. І це неписане правило - своїх тримати на посадах до останнього.
А ще поступово виявилось, що Бундесверу треба закупити амуніції на 20 мільярдів євро, щоб поновити свої запаси, бо війна може бути довгою. Якщо потрібні гроші, то треба йти до Міністерства фінансів. Але там сидить Крістіан Лінднер (FDP), лідер вільних демократів - партії середнього класу та капіталістів. Однак економічна криза та рецесія вдарила по % цієї партії. Попри її капіталістичне спрямування, їм доводиться йти на компроміси з зеленими в питаннях енергоносіїв та податків + домовлятись з соціал-демократами. В коаліції вони молодший партнер, на яких скинуть всі проблеми, а активно піти проти Шольца та вийти з коаліції бракує політичної волі.
Тому міністерство фінансів сказало "ні", бо, мовляв, у вас в Бундесвері великий бюджет - йдіть і купляйте. До того ж вам виділили 100 мільярдів - от і закупайтесь.
До речі, про закупівлі. Це у Бундесвері завжди довго, бюрократично і не без питань. Представники виробників вже через пресу починають натякати, що їм треба якось планувати свою продукцію, тому давайте вже якось визначайтесь, бо поки що мова йде про "віртуальні" 100 мільярдів євро - наживо їх ніхто не бачив, чітких замовлень нема.
І от посеред цього політично-військового срачу питання постачання зброї для України. Тому слава Бундесверу, що тренують та хоч щось передають.
facebook.com/1219039731/posts/pfbid02b39AaKFqKkRQd4vbG4JcPKMMyHA64vozeM51571m4MBxbSkGyHeMHBarRBhykf96l/' rel='nofollow' target='_blank'>https://www.facebook.com/1219039731/posts/pfbid02b39AaKFqKkRQd4vbG4JcPKMMyHA64vozeM51571m4MBxbSkGyHeMHBarRBhykf96l/