2dember, 2VPogoda, у моєму реальному світі я бачу щодня біженців лише, часом на БМВ Х6, а часом на Славутах.

У моєму світі немає сигналів тривог і ракет, це так, але я і щодня не сплю через своїх рідних і починаю і закінчую день новинами і читанням вас тут всіх.

Також я намагаюся допомогти часом зовсім незнайомим людям в Україні, бо це мінімум, що я можу зробити.
Я допомагаю ЗСУ з жовтня 2014 року, чим можу, на щастя зараз можу більше.

В мене немає виборчих прав, я ніколи не голосував за Зеленського і не підтримував його - тому дойобки до мене з його приводу залиште при собі.

Трішки підзайобує чути постійно "ти не тут, ніхуя не розумієш" або "в мене кум служить і повернувся". Я для себе вибрав такий шлях, це може не відповідає вашим високим стандартам, але як вже є. Мені особисто неприємніше за це перед самим собою, ніж перед вами.

Я цю владу лише критикував і ніколи за неї нікого не агітував, своїм знайомим тут з першого дня кажу, що не Зеленський причина того, що Україна ще існує, а український солдат. Але якщо наші партнери постійно розмазують допомогу, то це впливає і на фронт і на психологічний стан суспільства, бо якби накрили АТАКАМСами кілька аеропортів, то не прилітало б стільки КАБів по Харкову, Запоріжжю чи на Донбасі.

Ну і саме головне, просто повірте мені, що якщо я б зараз знаходився по іншу сторону кордону то я б писав абсолютно те ж саме.