Аналітика Куща:
Реструктуризація боргу України. Втрачена перемога.
Отже, чисте списання боргу для України складе 37%.
Під час переговорів, Мінфін зробив акцент на грі зі ставками і строками погашення - це дозволяє зменшити розмір чистої приведеної вартості боргу (залежить від ставки дисконтування та строків обігу).
Але положення України зараз таке, що нам перш за все необхідне зменшення саме номінальної суми державного боргу, який балансує на рівні 85-90% ВВП та ризикує досягти 100% валового продукту у середньостроковій перспективі.
Реструктуризацію та списання боргу варто було оцінювати за трьома базовими індикаторами:
- сума списання;
- строк реструктуризації решти боргу;
- ставка за купоном.
На мій погляд, розмір списання боргу, з урахуванням форс-мажору війни і втрати демографічного потенціалу, мав скласти не менше 50%.
Чому?
Якщо українські єврооблігації ще донедавна можна було купити на вторинному ринку лише за 30% від номіналу (тобто зі знижкою у 70%), то зрозуміло, що сума списання внаслідок реструктуризації мала би бути наближеною до цієї цифри.
Для прикладу, за облігаціями Гани, кредитори нещодавно пішли на списання 30% боргу. Але у Гани немає війни, вона не втратила території та демографічний потенціал.
Для ілюстрації - Україна втратила до 8 млн людей у вигляді біженців та тих, хто залишився на окупованих територіях. Це більше 20% демографічного потенціалу.
По строкам реструктуризації - це мінімум 15-20 років, враховуючи тривалість післявоєнного відновлення.
Ставка за купоном - зниження до 2-3%, навіть з урахуванням того, що ставка ФРС зараз - 5,5%. Знову ж таки, через геополітичний форс-мажор та величезні втрати країни.
Що ж ми отримали натомість?
Угода про реструктуризацію передбачає, що кредитори спишуть Україні приблизно 37% боргу, який напередодні угоди складав 20 млрд дол номінальної вартості облігацій плюс 2 млрд дол накопичених відсотків.
Облігації серії А – списання на 40% суми боргу з погашенням у лютому 2029, 2024, 2035 та 2036 років.
Виплата процентів за ними розпочнеться вже з 1 серпня 2024 року.
Розмір процентів:
- до 1 серпня 2025 року - 1,75%;
- до 1 лютого 2026 року – 4,5%;
- до 1 серпня 2027 року – 6%;
- з 1 лютого 2034 року – 7,75%.
Бонди серії B – списання 23% номіналу, погашення у лютому 2030, 2034, 2035 та 2036 років.
Виплати процентів до 1 лютого 2027 року не здійснюється.
Надалі:
- у серпні 2027-2033 років – 3%;
- починаючи з 1 лютого 2034 року – 7,75%.
Як бачимо, ставка за купонрм поступово зростає до 7,5%, але є проміжний етап зі сплатою 3-4%.
Але кредиторам це все рівно вигідно: багато з них купили вказані цінні папери за 20-25% від номіналу.
Навіть з урахування списання 37% вартості боргу, процент за купоном у вигляді 3-4% за номіналом облігацій, перетворюється у доходність за облігаціями у 10-14% на суму інвестицій. Дуже непогано для кредиторів.
Строки погашення - максимум 2036 рік, тобто лише 12 років, а середній строк погашення буде менше 10 років. Дуже стислий графік, враховуючи, що війна в Україні ще не завершена.
Ну і традиційна вишенька на торті:
У випадку, якщо номінальний ВВП України у 2028 році відповідатиме прогнозу МВФ або перевищуватиме його, то у 2029 році Україна запропонує кредиторам додаткові євробонди на суму до 12% від поточної вартості боргу!!!
А це взагалі щось унікальне, бо рівень нашого боргу залежатиме від прогнозу МВФ стосовно рівня нашого ВВП.
Тобто може бути навіть падіння ВВП України у прогнозах МВФ, але якщо в реальності падіння буде меншим, то ми збільшемо борг за єврооблігаціями одразу на 12%.
Отже, якщо таке станеться, то рівень списання боргу для України складе не 37%, а 25%, що виглядає вже досить жалюгідно, особливо, якщо порівнювати із списанням боргу для інших повоєнних країн, таких як Німеччина чи Ірак.
Крім того, лише за згоду на реструктуризацію боргу, кредитори отримають від України разову винагороду у розмірі 1,25%.
Отже, чуда не трапилось, історичне вікно можливостей для зняття боргового зашморгу з шиї наступних поколінь, в черговий раз бездарно прогавлене.
І ще раз до теми реструктуризації: строки погашення основної частини боргу максимально сконцентровано у часі (традиційна помилка нашого Мінфіну).
Натомість, необхідно було ці строки максимально розносити у часі.
А так, отримали погашення більше 17 млрд дол з 22 млрд у період 2034-2036 років.
Як завжди, все найкраще - нащадкам...
-----------
Однозначно перемога. Ура.