Скоропадський точно непересічна постать.

Але як все схоже....

Ми йдемо по колу......Це жах

"13 листопада 1918 року стався поворотний пункт в історії України. Стався через підлість і безпринципність. Цього дня гетьман України Павло Скоропадський звільнив із в`язниці соціаліста Симона Петлюру. Звільнив під чесне слово не виступати проти чинної влади.
Петлюра слово дав.
Дав і...

І зразу ж, у цей день вирушив до Білої Церкви піднімати повстання проти Скоропадського. Бо Скоропадський, бачте, соціалізму в Україні не вводив. А Петлюрі, Вінниченку, Чехівському, Петрушевичу та іншим товаришам дуже хотілося соціалізму.

Хотілося так, що частина товаришів на чолі з Вінниченком та Чехівським вела таємні переговори з більшовиками аби ті здійснили збройну агресію проти УД, відволікши на себе сили Скоропадського і допомігши українським соціалістам захопити владу. В обмін українські зрадники обіцяли Леніну і компанії встановлення в Україні "диктатури пролетаріату". Вони на тих переговорах ще й грошей у більшовиків просили.

Приводом для повстання стало звинувачення Скоропадського у задекларованому ним союзі з Денікіним. Який Скоропадський і не планував здійснювати - приблизно як Порошенко виконувати Мінські угоди. То був простий дипломатичний хід спрямований на визнання Української держави Антантою та виграш часу для мобілізації держави на війну з більшовиками, про що гетьман відверто розповів у бесіді з тим таки Петлюрою.

Але Петлюрі, Вінниченку та іншим товаришам хотілося влади. Тому Петлюра пішов на підлість і зраду, порушивши своє чесне революційне слово.

А далі усім все відомо. 14 грудня 1918 року владу Скоропадського було повалено під волання "простого народу" щось на кшталт "Хто завгодно, аби не Скоропадський" і створено Директорію УНР на чолі з соціалістами Чехівським, Петлюрою і Вінниченком. Які негайно почали гризню поміж собою. А зі Сходу перли більшовики. Іронія долі - у день, коли Петлюра дав і забрав своє чесне слово, більшовики розірвали Берестейську мирну угоду, якою, зокрема й визнавали незалежність України.

Одразу після захоплення Влади Директорія звільнила усіх чиновників, призначених Скоропадським, розпочала масові арешти, а 31 грудня запропонувала Раді Народних Комісарів РСФРР переговори про мир.

Під час переговорів радянська сторона відкинула звинувачення у веденні неоголошеної війни, лицемірно заявивши, що ніяких регулярних російських військ в Україні немає, а тим часом ті війська захоплювали місто за містом.

А далі Директорія залишила Київ більшовикам і вирушила "у маневр". Тоді в Україні співали злу частівку: "У вагоні Директорія, під вагоном - територія".
А перший голова Директорії УНР Володимир Винниченко "втомився" і втік з партійною касою.

Менш ніж через три роки України не стане. Доля товаришів складеться по різному. Дехто, як Петлюра, Петрушевич, Андрієвський опинилися в еміграції. Дехто - як Вінниченко - пішов на службу до більшовиків. Декого ті самі більшовики пізніше розстріляли - як Чехівського.

І коли мене питають: що для тебе є символом "визвольних змагань українського народу" (аж до сьогодні) я завжди згадую оте "чесне слово" Петлюри...

P.S. Напевне ви помітили відверті паралелі з тим, що відбувалося і Україні зовсім недавно. Так, історія нічому не вчить, але вона жорстоко карає за невивчені уроки.

А щоб вчити уроки, треба історію знати...."

Павло Бондаренко (с)

ссилка на сторінку письменника тут ⬇️ https://www.facebook.com/profile.php?id=100023590249940