БАНДЕРОВЕЦ НА СЛУЖБЕ ДЯДИ СЭМА:
НЕ КАЗКА ПРО ТЕ, ЯК ХОРОБРІ УЗЬКІ МОРЯКИ 'ЕМДЕНА" ЛОВИЛИ.

А зараз, малята, я вам розповім не казочку, а сувору історичну правду про славетний російський крейсер з дорогоцінним іменем "Жемчуг" який двічи увійшов у світову флотську історію.

Перший раз славетний крейсер відзначився під час Цусімського побиття коли японці розгромили російський флот. Під час бою він, згідно наказу адмірала, повинен був бути поряд з флагманським броненосцем "Суворов" і прикривати його від атак міноносців. Капітан сумлінно виконав наказ - після перших залпів японців він .... здриснув подалі від зони обстрілу і здалеку дивився, як японці спочатку понівечили флагмана, а потім ті самі міноносці, від котрих "Жемчуг" повинен бувйого охороняти, підійшли та відправили його туди, де зараз знаходиться "Москва".

Не виконавши першого наказу кер вирішив - "Гулять так гулять" і забив на наказ другого флагмана Небогатова - "Прикривати вцілілі броненосці від атак міноносців". Крейсер з тією самою "старою проституткою" "Авророю" та крейсером "Олег" здриснув подалі від поля бою і вночі японці потопили ще три броненосці та два крейсери. Ну а потім усі вони разом забили прибор наказ самого цара - батюшки "Йти до Владивостока" і замість цього поплили (не пішли) ці херої аж до Філіпін до союзників японців американців які ввічливо роззброїли усі три героїчні кораблі до кінця війни на що вони і розраховували. І саме "Жемчуг" став першим кораблем який за день тричі забив на накази головнокомандування включаючи царський. Але це приказка - сама казка далі.

Під час Першої Світової війни по південним морям гасав найзнаменітіший рейдер свого часу німецький крейсер "Емден". Красивий корабель з хоробрим, благородним по відношенню до ворогів та цивільного населення, та дуже винахідливим капітаном, завдавав чималого клопоту морським комунікаціям держав "Антанти" і вирішили ті розпочати на нього полювання для чого створили об'єднану ескадру куди увійшов славетний "Жемчуг". Знали би британці та французи з італійцями - з ким вони зв'язалися - самі би його потопили...

Безрезультатно повештавшись по морям ескадра зайшла до порту Пананг. І уявіть собі - по дивному збігу обставин до порту прибула з самої Москви дружина капітана "Жемчуга" - барона Черкасова. Хоробрий капітан прибув до британського флагмана і прямо заявив - "Не має сечі терпіти пекельні борошна"!!!! Котли та машини ледь дихають - потрібен ремонт, бо не зможу далі "воювати"!!! Британець дозволив - увага - ПОЧЕРГОВИЙ РЕМОНТ КОТЛІВ з тим, щоби крейсер все ж таки був на ходу. Черкасов повторив подвиг свого пАпередника - забив на наказ флагмана і наказав розібрати 15 котлів з 16, а сам поїхав до готелю задовольняти дорогоцінну дружину. Його підлеглі теж задніх не пасли - привезли з берега, по різним свідоцтвам, від 47ми до 50ти веселих китайських дівчинок и почався загул.

Тим часом капітан "Емдена" вирішив "перевірити" гавань Пананга. Він наказав причепити фальшиву додаткову трубу щоби стати схожим на британський крейсер і це зіграло - французький есмінець, що стояв у дозорі на вході у гавань, пропустив рейдер без вагань. Німець почав рискати по рейду у пошуках здобичи і такі її надибав! На якорі стояв освітлений "Жемчуг" з якого лунали звуки піаніно да дівочі крики. "Емден" підійшов до крейсера та грохнув його торпедою та відкрив по ньому вогонь усією бортовою артилерією. Не очікувавши такої хамської поведінки під сас війни хоробрі рузькі моряки почали масово стрибати у воду, а німці, зробивши коло шани навкруги жертви, добили його другою торпедою після чого "Жемчуг" переломи вся надвоє та пішов на дно, а "Емден", потопивши на виході прошляпивший його французький есмінець, безперешкодно пішов у відкрите море.

Але узькі б були б самими собою якби не видумали черговий епос про "героїчну битву". Вони, "аказується" не скакали у воду, а "бросились к орудиям намереваясь открыть огонь"! "Старший артиллерийский офицер встал лично за ютовое орудие и дважды попал в немецкий крейсер, а вахтенный начальник, мичман Сипайло хотел выстрелить из другого орудия, но был убит".

Нагадую - не працювали котли, не було постачання електрики і елеватори підйому снарядів до гармат не працювали, а тому у реалі узькі моряки могли відкрити вогонь хіба що з власних дуп. До речі, капітан "Емдена" зробив запис у корабельному журналі " "Жодного постріла з боку російського крейсера так і не було зроблено".

Отак хоробрі узькі моряки подали приклад неповноцінним британцям та їх поплічникам - як воювати треба, а ті, невдячні, стали писати листи до Адміралтейства вимагаючи прибрати від них подалі інші російські кораблі.

Ото як вам сподобалася моя НЕ казочка! "Напишіть мені листа, а краще замалюйте". А наступна моя історія буде про не менш "хероїчний" ЧФ під час Другої Світової. Більших бовдурів історія військових флотів не знала.