Український РЕБ дуже еволюціонував. Нажаль довбойоби залишились тими ж (с) знайомий командир однієї групи БПЛА.

Я довго вагався, чи писати цей пост, але якщо навіть мене за це почнуть знищувати- то хай тому і бути, але я не можу закривати очі на цю ситуацію.

Річ у чому. На днях в одне ОТУ, де підрозділи за рахунок загальної координації дивом не дозволяють почати новий Бахмут, приїхав ще один підрозділ. Зі своїм РЕБом. Непоганим доречі. І машин багато.

ОТУ та бригади які воюють на цій лінії багато місяців дали свою пропозицію війти в координацію, бо на лінії зіткнення сформувалась вже система, яка хоч і не завжди ідеально- але працювала. І працювала вона коли це потрібно, відкривала небо для своїх крил, коли непотрібно валила "мавікі" та "Орлани" з "Ланцетами".
Все працювало, а потім прийшли вони. ДРГ РЕБ.

Координація? Та пішли ви нахер- відповіли командири цього підрозділа, після чого ни з ким не координуючись розігнали свої машини по лінії зіткнення, та почали іх включати коли ім заманеться.

А знаєте чого вони не хочуть входити в координацію з воюючими тут давно підрозділами? Тому що тоді придеться працювати. А працювати- це не дуже класно. Це нудно, нецікаво, це вигрібати за свої пройоби, які всі бачуть, це треба заморочуватись з сусідами, розуміти хто зліва, а хто справа. Це сидіти на чергуванні, не спати, не відовлікатись від чатів, та просто працювати. Це нецікаво.

Набагато цікавіше виіхати туди, де тобі зручно, та включити свою мікрохвильовку на повну міць. Зробив 2-3 включення, та поіхав комфортно додому писати звіти свому командуванню, як ти тут всіх спас, як десять Орланів завалил, та два десятка мавіків з бомбами посадив.
Ото робота. Так місяць поєблував, медальку получив. Заєбіз.

Але тот факт що вони своіми діями роблять більше шкоди, ніж користі- іх не їбе.

Тому сьогодні на одній лінії, де було півтора десятка!!! штурмів ворога, ці їблани сьогодні цілий день не пускали у небо великі крила для коригування арти. Чекали Хімарси. Чекали Ескалібури. Чекала 152 -мм. А наших хлопців штурмували.

І коли екіпажи БПЛА носились по сектору щоб знайти ці машини та пропрострелювати їм антени - тупо не могли іх знайти. Бо вони ж ні перед ким тут не звітуються. Що може це піхотне бидло знати про те, як треба застосовувати РЕБ?

Результат- піхота в окопах не отримала необхідного прикриття. Багато ворожей техніки, танки, БМП, відстрілявшись по нашим позиціям повернулась назад безкарно. Були втрачені два наших коштовних, та дефіцитних крила. Це за день. Ніякий російский РЕБ ніколи в цьому секторі не робив більшої шкоди ніж ці довбограї. Вони знищіли два коштовних крила своїми діями задавив іх на взльоті, та дуже ускладнили роботу іншим.

Тому я просто логічно припускаю, що буде правильно, що бплашник якому свій РЕБ в'єбе дефіцітне крило об землю, яке доводилось місяцями чекати від волонтерів або Міністерство цифрової трансформації України, має право приіхати та розстріляти цю єбану микрохвильовку, за кнопками якої сидить дятел, робота якого нажати дві кнопки та піти пити каву.

А ще правильніше- відправити іх в окопи, щоб вони на своєму досвіді зрозуміли, що таке відбивати штурми, коли тебе не прикриває своя арта. В нас не вистачає людей у окопах. Я знайшов резерв, який буде більш в нагоді.

Якщо не війдете в координацію з підрозділами на лінії, з БПЛА, РЕР, та РЕБ - ще побачимось, мразоти.

Молодший сержант, командир відділення роти ударних БПЛА доповідь закінчив. Дата. Підпис.

P.S. По сторонньому проханню напишу що це стосується підрозділів використовуючих машини Нота. Цей пост не відноситься до бригадних РЕБ. Чи ребівців що працюють в ОТУ.

Марко