"Бахмут виявився цікавим місцем. Тут немає арт дуелей як в Херсоні. Тут немає танкових зерграшів київщини. Тут йде тупий піхотний рамс на стрілкачі. АГСах, мінометах. Багно під лапками. Жмурі в посадках. Свої і чужі.

Обидві сторони кидають в ці посадки і поля піхоту. І дивляться хто кого перемоле. Недосвідчена піхота гине сходу, досвідчені зубаті ветерани - переживуть на кілька штурмів більше, але потім теж затрьохсотяться чи помруть. Броня гасає на ВП і евакуацію.

Тут весело. Тут піхотний рамс. Без броні тут пізда.

Дронщики і всяка командна піздота скаржаться на засцяну піхоту. Носа не суючи в посадку під час штурму. Приходячи після. Чи до. До і після штурму в цих посадках можна танцювати дзиґу. А під час штурмів, ці посадочки стають дуже незатишними місцями. Непідготовлені батальйони сипляться за кілька днів.

Тут немає "урааа" вражинок що біжать. Вражина грамотно штурмує. І на характері дохнуть. ТРО розбігається, всі ссуться. І противник теж. Тут йобана перша світова. Тільки з дронами і тепловізорами. Штурмові загони на вагу золота.

Ще вчора враги радісно кричали в рацію - всім учасникам штурма по медалі. А вже сьогодні - ридають що вони всі 300 і 200. І що ніхто їх не забирає і пацани витікають.

Але загалом рівень трешака досить прийнятний. Ще б робочу беху. Чи дві."

https://t.me/c/1675873305/1003