Намагаюсь боротись зі своєю укроцентричністю. Ну, не скільки з укроцентричністю , як з етногординею- зара активно цікавлюся подіями в Грузії та Чечні. І навіть не зню, чи може служити заспокійливим, що схожі процеси циркулюють і в цих талановитих та достойних спільнотах? От , здавалось би , страшні часи, які потребують максимального напруження і цінування кожного юніту для руху та опору, ан нєт...(((
Хуй його знає , національна особливість, чи все ж персональні хиби- самолюбування, нездатність до широти мислення чи небажання поступитись якось своїм досвідом чи уявам...