Сообщение #2208600 Просмотреть на стене →

Тарас Чорновіл

Неймовірно важко зараз на Східному фронті. Рашисти кинули туди вражаючу кількість техніки та м'яса. Такої концентрації військ після Другої світової Європа точно не бачила, але й у цілому світі навряд чи можна знайти приклади такого відчайдушного військового тиску. Купа експертів розбирають особливості нашої оборони, можливі нові рубежі тощо. Я не вважаю за прийнятне для себе щось писати про оперативні плани та пересування наших військ, бо навіть випадкове співпадіння аналізу з реальними рішеннями може зашкодити. А коли хоч мізерна ймовірність такої шкоди існує, краще залишити дану тему офіційним джерелам. Тому дозволю собі лише деякі оцінки без оперативної складової.

Перше - відхід з Сіверськодонецька, а зараз і з Лисичанська був абсолютно необхідним. Умови цієї "кишені" при такій інтенсивності боїв та насиченості сил ворога були для ЗСУ занадто загрозливими й могли призвести до створення котла, в який би потрапили найбільш досвідчені частини. Дуже важливо, щоб під ура-патріотичними гаслами не виник суспільний тиск на військове командування. Просто згадаймо ДАП. Тодішня опозиція та й явна агентура (пост-фактум це стало зрозумілим) умисно створювали не лише героїзацію оборони - це якраз абсолютно вірно, але й превентивно роздували "зраду" з приводу потенційних планів відходу. А вміло розкручений суспільний тиск - це потужна й руйнівна сила. Коли сталася трагедія, всі підбурювачі втекли в кущі й звідти почали сипати вже протилежні звинувачення.

Те саме сталося і раніше під час Іловайська. Лише тоді ті самі середовища, користуючись непідконтрольністю Генштабу ряду добровольчих, територіальних формувань, а також загонів, підконтрольних МВС, самостійно створили катастрофічну ситуацію, а потім самі ж її використали проти керівництва держави й ЗСУ. Згадайте, які люди й медіа найбільше спричинилися до цього. Сьогодні частина з них і є реальною владою. Не Зеленський там був основним, він тоді тупо працював на ворога в москві, хоча підгавкував доволі активно й свою лепту в катастрофу також вніс. А його папік особливо постарався. Нинішній владі дуже пощастило, що в неї патріотична, а не колаборантсько-деструктивна опозиція, як це було в часи Порошенка. Отже, перший висновок - армії й командуванню потрібна підтримка, а не тиск. Відступ, як би це не було гірко, зараз необхідний. І його слід сприймати належно. особливо враховуючи те, як професійно обидва рази наші війська відходили з обох міст.

Друге. А це вже про тиск не суспільства, а самої політичної влади. І тут усе значно гірше. Я про те, як у кінці травня-початку червня владні емісари комісарили в Лисичанську. Я про це багато писав, повторюватися не стану. Але, на моє переконання, тоді під приїзд Зеленського хтось захотів влаштувати маленьку й переможну наступальну операцію з відвоювання Сіверськодонецька. Переконаний, що це було всупереч планів Залужного. Він значно поміркованіший у діях, а ще на першій стадії авантюри на командних пунктах було забагато сторонніх - від бездумної Безуглої (для відвернення уваги), до Буданова і його людей. Прорив у Сіверськодонецьк здійснив Іноземний Легіон під командуванням ГУР. Явно була пастка. Рашисти дали бійцям вільно заглибитися, а потім влаштували справжнє пекло. Залужному, який, як виглядало, готував нову лінію оборони по Сіверському Дінцю під Лисичанськом, довелося підписуватися під парадну авантюрку Зеленського-Буданова й кидати війська туди, звідки треба було відходити. Кожен військовий, тим більше Залужний, знає, що не можна йти в конратаку, доки ворог на піку свого наступу. Ці пару тижнів вимушеного утримування міста обійшлися занадто дорого - не вистачило сил стримувати ворога на південь від Лисичанська, де до того в нас була стабільна оборона. Тому сьогодні, коли ЗСУ покинули Лисичанськ, усвідомлюємо, що місто могло залишатися й надалі основою нашої оборони, якби в плани військових не втрутилися політикани на чолі з "неначасібоневтік" задля якоїсь політичної картинки.

Цей вимушений саме з політичних причин відхід з Лисичанська кардинально не змінює ситуацію для ЗСУ - вони вирівнюють лінію оборони й далі будуть стримувати ворога, доки в нього є наступальний потенціал. Основна біда в іншому - морально-політичних настроях на московщині. Топтання упродовж понад трьох місяців на одному місці із гігантськими втратами реально деморалізувало ворога й розкладало дисципліну. Від середини березня, коли рашисти вийшли на лінію перед Кремінною, Рубіжним, Сіверськодонецьком, і аж донедавна вони просунулися в середньому на 10-15 кілометрів. Це була абсолютна поразка при такій інтенсивності наступальної операції. Зараз у рф починають розкручувати ілюзію перемоги, успішного наступу, "асвабаждєнія лнр" тощо. І це стало певною політичною перемогою для пуйла й переконує їхнє м'ясо, що відбувся якийсь перелом. Переконаний, що перелом буде в протилежний бік і то доволі скоро. Але зараз мотивація орків трохи зросла.

І підсумкове. Маємо неймовірно героїчну армію та дійсно мудрого командувача. При перевазі ворога у понад 10 разів вони тримають оборону, вимотують вражину й поступово урівнюють шанси. Щоденні знищення складів та командних пунктів - це найосновніше, що можна зробити в цих обставинах. Уже навіть скептично налаштовані західні експерти й розвідки впевнені, що перелом може відбутися в липні-серпні. Тож, підтримуємо ЗСУ, віримо в Залужного, не піддаємося на провокації та капітулянтські настрої.
 
+11
Последние новости
Сергей Ребров: «Единственные, кто могут публично и конструктивно критиковать игру и работу тренера, — это бывшие тренеры» Сергій РЕБРОВ: "Коли очолив "Динамо", де у гравців могла бути зарплата по 3 млн доларів, важливим було здобути їхню довіру" Сергій РЕБРОВ: "Постійно повторював президенту "Динамо": "Не читайте відгуки вболівальників" "Він був габаритний, швидкий, з мисленням": вінгер "Металіста" розповів, хто виділявся в академії "Динамо" Вінгер "Динамо" в цікавому челенджі продемонстрував свої знання історії України «Ласло Болони был в шаге от того, чтобы возглавить киевское «Динамо», — румынский экс-вратарь Возможные соперники. «Динамо» рискует оказаться в числе «несеяных» уже во 2-м квалификационном раунде Лиги чемпионов СМИ: Бенито покинет «Динамо» Іван БАЛАН: "Вболіватиму за "Ворсклу". У "Шахтаря", як і у "Динамо", стільки титулів, що їм усе це вже нікуди складати" Главный тренер «Шахтера» ответил на вопрос, мотивирует ли его возможность опередить «Динамо» по количеству трофеев
Опрос
Скільки триватиме війна?
Менше місяця
13%
13%
Менше трьох місяців
26%
26%
До півроку
24%
24%
До року
13%
13%
Більше року
24%
24%
Оценки
Оцените действия игроков Динамо в матче с Мариуполем
Бущан
5,0
50%
Кендзера
4,0
40%
Забарный
5,0
50%
Сирота
5,0
50%
Караваев
3,0
30%
Сидорчук
6,0
60%
Шапаренко
6,0
60%
Буяльский
4,0
40%
Де Пена
4,0
40%
Цыганков
3,0
30%
Вербич
3,0
30%
Гармаш
4,0
40%
Тымчик
4,0
40%
Витиньо
4,0
40%