- Ёжик, а когда ты ходишь туда, где тебя нет, ты не боишься тех, кого там тоже нет? - спросил медвежонок, снимая с огня армейский котелок с закипевшей водой...
- Ну як би то ні, чого їх боятися, як що їх там немає? - відповів Йожік, втискаючи останній, третій, патрон в свій маленький магазин...
- Но ты же знаєшь, что они там есть!? - бормотал Медвежонок, заливая кипяток в пластиковые стаканы с кофе...
- Ну то й що? Вони стверджують що їх тут нема, а нас там теж небуло... тихо прийшов,тихо пішов.. - відповів Їжачок та поклав чорний теплак біля свого нр на розгрузці...
- Это да....то понятно...но как же ты.?...ночь, туман, .....- не унимался Медвежонок,доставая из рюкзака тушонку,галеты,сгущенку и две пластиковые ложки...
- Як як.... мовчки... моя земля,мої правила. А вдома й ніч,й туман допомогає... Ти, коли я піду, в сніг банки не ховай, з собою забері. Нам ще тут після перемоги,гриби збирати.... А нашого тумана, хай бояться ті, кого нема в ньому... бо їх більш ніде не буде...