Як автентично: усі між собою вітаються зі згадуванням Бога, ніхто не згадує ім'я всує, холопи кланяються перед панами, купа деревину всюди на зиму, біля конів купа мух.

Беседка, вчись!

Зайшов у хату, спробував спиздити їжу, господиня заволала, прибіг староста, почав казати, що я нехороший, божий суд, бла-бла-бла, я хотів втекти, але виявилося, що ззаду непомітно підійшов помічник старости, та коли я тіко дременув для втечі, він огрів дрючком по голові, і я декілька секунд лежачі спостерігав тепле богемське небо, поки червоне марево заливало екран.

Чудово, Середньовіччя, як воно є!