Питання міністра закордонних справ

Нині МЗС Німеччини очолює Ґабріель. Відповідно, від того, якою буде наступна коаліція, залежатиме, хто керуватиме зовнішньополітичним відомством після формування нового уряду. Потенційно це може бути представник ВДП або Зелених.
Ліберали у своїй програмі стверджують чітко: "Ми, вільні демократи, закликаємо російський уряд негайно припинити незаконну окупацію Криму і війну у Східній Україні". У ході нинішньої кампанії лідер ВДП Крістіан Лінднер (Christian Lindner) несподівано запропонував "заморозити" питання Криму, аби створити передумови для розрядки у відносинах з Москву. У відповідь на критику він наголосив: "ВДП не готова прийняти анексію Криму, яка суперечить міжнародному праву".
Крім того, в інтерв'ю DW Лінднер озвучив можливість посилення санкцій проти РФ, якщо вона "не хоче вийти з глухого кута". Про такий варіант говорять і Зелені. Коротко їхню позицію щодо України можна сформулювати так: "Більше допомагати та більше вимагати".
Крайні праві та ліві

У Бундестазі будуть присутні й дві ідеологічно крайні партії - Ліві та АдН. В обох партіях сильними є проросійські погляди. Ліві вимагають скасування санкцій проти Росії та, після дискусії з цього приводу, таки не захотіли вносити до передвиборчої програми засудження анексії Криму. З іншого боку, вони підтримують мінський процес та, наприклад, вітають надання Україні безвізового режиму. А ось лідер списку правих популістів Александер Ґауланд (Alexander Gauland) навіть припускає розділення України як можливий шлях вирішення конфлікту. Ця партія у політиці щодо країн Східної Європи тримається чітко у фарватері бачення Кремля.
Водночас, після виборів шанси Лівої партії потрапити до правлячої коаліції невисокі. А з правопопулістами з АдН взагалі жодна з інших партій співпрацювати не хоче. (c)