Мабуть, не всім відомо, що кілька років тому, коли Фоменко тренував, здається, команду Бєлгорода, у нього померла донька. В той день він прийняв рішення назавдти піти з футболу. Коли його запросили в збірну, він довго не погоджувався, відмовлявся, радив керівництву ФФУ запросити іноземного фахівця (пам"ятаєте , скільки часу збірна була без тренера?). Тодішнє керівництво наполягло на своєму, і Фоменко дав згоду. Мабуть, це було помилкове рішення. Може, тут втрутилися Небесні сили: якщо ти дав обітницю, то мав би її дотриматися. Але сталося, як сталося.
Я щиро вірю, що Фоменко був щирим в своїх намірах дати з цією командою прийнятний для українців результат. Але різні причини, якийсь, можливо, випадковий збіг обставин не дозволили команді бажаного результату досягти. Давайте за це закатуємо Фоменка, а 23 лузера, що складали збірну України, станцюють на його могилі свій бісовський танок. І залишаться вони білими і пухнастами. І ніколи у них не буде докорів сумління, бо винного призначили...
:((((((