Донецкий "Шахтер" может пополнить свой состав 19-летним израильским полузащитником Манором Соломоном. Молодой футболист, который уже успел дебютировать в национальной сборной Израиля, уже покинул расположение клуба "Маккаби" (Петах-Тиква) и в настоящий момент находится в Украине. По информации израильских СМИ, горняки выкупят 85% прав на футболиста, заплатив 6 млн. евро. Контракт с Манором Соломоном будет подписан на четыре года.

Ранее сообщалось, что интерес к юному израильскому таланту проявляют "Ливерпуль" и "Ювентус", а предложение "Бенфики" было отклонено "Маккаби".

відтепер Митрополит Київський і Всієї України, здійснюючи богослужіння поминає "Усіх Єпископів Православних"

"Я уже говорил о каноническом праве. Нарушение его - плохой прецедент. Не исключено, что в Польше, где проживает более миллиона украинцев, появится группа верующих, для которых Филарет попытается организовать свои приходы в Польше. Недавно я слышал, что "Правый сектор" уже изучал возможности визита Епифания в Польшу. Нас ждет хаос", - считает Архипасстырь.

Голландская авиакомпания запустит рейс Львов-Амстердам

КАРПАТЫ В СНЕГУ: ВЫСОТА СНЕЖНОГО ПОКРОВА МЕСТАМИ ДОСТИГАЕТ 127 СМ

Комік, що переходить у політику та всерйоз змагається за крісло президента України, не полишаючи комедійного жанру? Ще донедавна таке видавалося фантастикою, але нині це – реальність.
Та Україна – далеко не перша держава, що може отримати "особливого" політика національного рівня. Чи не найекстравагантнішим є досвід Італії, де виборці віддали голоси на користь актриси жорсткого порно – і після обрання в парламент вона довела, що і надалі продовжує діяти не як політик, а як порнозірка.
Та й в інших країнах світу є чимало прикладів, коли коміки чи актори несподівано обіймали високі чи навіть найвищі державні посади.
Чому так відбувається?
Виборці, втомлені корупцією, економічним неблагополуччям і діями "системних" політиків, схильні віддати владу тим, хто ще не встиг себе заплямувати. А комедіанти, які говорять мовою простих людей, нерідко підпадають під ці очікування.
Їхній шлях у політику є різним і так само відрізняються результати їхньої політичної діяльності.
ЄвроПравда розібралася, як стендап-комік несподівано створив історію успіху ісландської столиці, чи вдалося побороти корупцію іншому коміку, обраному президентом Гватемали, та чому італійці не переобрали порнозірку на другий депутатський термін.
Більше політики, ніж актори
Почнемо зі спростування міфу.
Захисники балотування Володимира Зеленського чи інших діячів українського шоу-бізу нерідко кажуть: "Чому б і ні? Он, Рональд Рейган був актором!"
І справді, 40-й президент США, який був яскравим лідером, залишив по собі термін "рейганоміка" і запам’ятався жорсткою політикою щодо СРСР, свого часу не мав ані найменшого стосунку до політики. Поза тим, таке порівняння – абсолютно некоректне.
Рейган став президентом США, коли йому було майже 70. Так, свого часу він справді знімався в кіно, та акторська кар’єра була нетривалою (і, правду кажучи, геть неуспішною та не принесла йому слави та впізнаваності, які б допомогли у виборчих перегонах).
Натомість до приходу в Білий дім Рейган понад три десятиліття всерйоз займався політикою. Він керував профспілкою кіноакторів, відпрацював два терміни як губернатор Каліфорнії. А на президентських виборах за ним стояла Республіканська партія – одна з двох найвпливовіших сил у США, а не створена під вибори політична фікція.

Ну если он крупнейший меценат УПЦ КП,
то какие могут быть вопросы о причинах его присутствия в Стамбуле? Да и попал он туда, судя по его биографии, по рекомендации Филарета. На его криминальное прошлое лично мне плевать с высокой колокольни. Как и на криминальное прошлое Гепы и прочих клоунов, если они здесь и сейчас могут быть полезны. Надо делать то, что выгодно, чтобы сохранить государство, потому что в данном случае цель оправдывает средства. Отбросить шелуху можно всегда, а вот засэйвиться в реальной жизни не получится - тут если проиграл, то готовься стать историей.