НАШІ ПЕРСПЕКТИВИ ОЧИМА ОКНШ.
Новини дам ввечері - з'явилися вночі важливі справи, буду вдень дуже зайнятий. Але вранці хочу дещо сказати і про російську мобілізацію, і про нашу віру у самих себе. І поговоримо на основі чергового прогнозу на перебіг бойових дій на російсько-українському фронті до кінця поточного року від аналітиків ОКНШ США. Нагадую - їх зимовий прогноз, з обмеженими контрнаступальними діями ЗСУ і загальною стабілізацією фронту, збувся на 98 відсотків.
Поточні бойові дій американські військові оцінюють як пік весінньо - літнього наступу росіян, які діють на максимумі своїх можливостей. Американські військові вважають, що резерви росіян для підсилення тиску на фронті "майже відсутні і навіть одночасне введення їх у бій не може забезпечити оперативний успіх на будь якій ділянці фронту". Можливі ж тактичні успіхи росіян американські військові оцінюють як "не суттєві" та такі, які не будуть вартувати витрачених людських резервів та техніки.
Також оцінюється реальність проведення мобілізації у рф та її вплив на перебіг бойових дій. Тут теж цікаво, бо погляд військових аналітиків майже повністю збігається з оцінками колег з ЦРУ. Обидва аналітичних матеріали містять припущення - путін, практично точно не наважиться на проведення масштабної мобілізації і, скоріш за все, не об'явить у цьому році мобілізацію часткову. У матеріалі розбирають комплекс заходів росіян, проведення якого дозволить забезпечити їх армію необхідним ДЛЯ ПІДТРИМКИ НАЯВНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ БОЙОВИХ ДІЙ особовим складом. Американські військові та розвідники вважають, що внутрішньополітична стабільність у рф, яка вже знаходиться під тиском несприятливих економічних, соціальних та психологічних факторів, може опинитися під істотною загрозою часткової руйнації, яка, у свою чергу, може запустити механізм соціально-політичних потрясінь у країні.
Цікаво те, що аналітики і ЦРУ, і ОКНШ, на відміну від колег з Нац Розвідки, не бачать можливостей для здійснення ані істотних провокацій рф проти країн східного флангу НАТО, ані тим паче для локальних бойових дій проти них, та прогнозують для рф "військово-політичну катастрофу" у випадку, якщо керівництво рф наважиться на таку авантюру.
Американські військові аналітики не бачать реальних можливостей для рф ані для наступу на північні області України з території Білорусі, тут можливості оцінюються як відсутні практично повністю, ані для організації наступу на Чернігівщині та півночі Сумської області, тут така можливість оцінюється як "невисока". Аналітики ОКНШ вважають, що рф навіть після проведення мобілізації не буде здатна створити серйозні наступальні угруповання на нових ділянках фронту, зважаючи на брак особового складу та можливості його забезпечення необхідним озброєнням та засобами захисту з повітря.
Оцінки потенціалу ЗСУ військовими аналітиками, та й аналітиками ЦРУ, стримано позитивні. Вони вважають що у осінньо-зимню кампанію ЗСУ зможуть не тільки втримати загальну стабілізацію фронту з мінімальними локальними успіхами росіян на окремих його ділянках, але й, як і наприкінці минулого та у першій половині цього року, провести локальні контрнаступальні дії з непоганими шансами на успіх.
Американські військові аналітики вважають, що перебіг та загальні підсумки осінньо-зимньої військової кампанії можуть суттєво вплинути на перебіг можливих багатосторонніх мирних переговорів у першій половині наступного року.
У матеріалі також оцінюються перспективи,так би мовити, "війни дип-страйків" двох країн. Заглиблюватися не буду - це не потрібно, та й заборонено з причин "не розголошення інформації про можливі плани", але американці вважають, що втрати сторін у наступні 6 місяців від застосування далекобійної зброї будуть фактично однаковими і вони зможуть створити тимчасові локальні регіональні інфраструктурні колапси у обох країнах. Тут цікаво те, що американці оцінюють вплив таких можливих колапсів на психологічну стійкість населення воюючих країн як "не суттєвий" по відношенню до України, та "істотний" по відношенню до рф.
Ну а загалом...Сумно від того, що в Україну та її перспективи, як на полі бою, так і її післявоєнного відродження, набагато більше вірять американці, німці, скандинави, французи..., в не ми самі. Вони прораховують перспективи, створюють та пропонують нам плани, прораховують об'єми необхідного для відродження фінансування, вірять у силу та здатність протистояти ворогу ЗСУ, а ми... А ми дуже часто заводимо стару запилену платівку з причитаннями - "нічого у нас не вийде, ніякі плани нам не поможуть, грошей та зброї ніхто не дасть - нам кінець, пора зариватися у помирайку". Дорогу осилить той, хто йде, а не той, хто лягає на асфальт та складає руки у очікуванні смерті. Прорвемося. Віримо в Україну та у ЗСУ, допомагаємо війську останнім та працюємо, кожен на своєму місці, на перемогу. Все буде Україна.