2Aleero (26.06 в 14:33) № 544421
-----------------------------------------
ага. тут вот немного с причала.

"Чоловік середніх літ з половиною зубів золотих, як блиск чемпіонства, підійшов під кінець тренування. Він був із тих душевних дядьків, яким для повного вербального контакту достатньо сказати добрий день, а для посиденьок до ранку — ну шо?.

— Хлопці, я так люблю футбол! Після того, як мене жінка кинула, то моя єдина розвага. Дві тарілки, два телевізори — один в кімнаті, інший на кухні. Все дивлюся!
— То приходьте 25-го. Дніпро гратиме перший контрольний матч із Рухом.

— Хлопці, та мать його за ногу, я на пилорамі якраз буду!..
В залишку тренування Дніпра чоловік старався не прогавити жодного пасу, як і решта десятки чотири місцевих, які заради події практично без вагань відмовилися додивлятися матч місцевого Руха.

Рух — команда із Винників, рідного містечка Мирона Маркевича, паралельно грала на чемпіонат області. Паралельно і у часі, і у просторі, оскільки дія відбувалася на сусідньому полі, менш як за сто метрів. Рух — це та команда, яка зовсім нещодавно пропонувала піврічний контракт самому Артему Мілевському. Рух, зрештою, має амбіції вищі, ніж вища обласна ліга. Але щось я дуже відволікся від Дніпра. Востаннє так відволікся якраз на тренуванні команди Маркевича, і, стоявши, як сам думав, у безпечній точці, отримав м’ячем майже у голову — в плече, на щастя."(с)