ЯК НАМ НЕ ВБИТИ УКРАЇНУ.
З самого початку про не гарну, проте цілком очікувану новину. Вона про консультації, які провели на прохання китайської сторони Держсекретар США та міністр ЗС Китаю. І ці консультації були присвячені в першу чергу Україні. Ключових моментів три.
Китай прагне взяти активну участь у процесі мирного врегулювання "російсько-української кризи" при умові усунення першопричин "конфлікту", першим з яких повинно бути юридично закріплена неможливість вступу України до НАТО, а в другу чергу часткова демілітаризація України до рівня забезпечення відсутності загрози для сусідніх з нею країн.
Китай пропонує американцям переконати владу України провести вибори Президента та створити для цього передумови на міжнародному рівні задля "забезпечення всесторонньої легітимності майбутнім домовленостям, які фіналізують завершення "російсько-українського конфлікту".
Китай пропонує обговорити можливість проведення саміту у форматі "путін - Трамп - Сі" на якому "вирішити шляхи закінчення українсько-російського конфлікту". При тому участь Європи у таких тристоронніх переговорах не передбачається - на думку Ван І з її лідерами слід буде провести незалежну серію переговорів на яких спробувати здобути підтримку ідеям усунення першопричин конфлікту (НАТО, обмеження для ЗСУ) та здобути підтримку ідеї проведення виборів Президента.
Ну і чергова обридла мантра - Китай готовий виступити дієвим посередником для укладання можливого портового та повітряного перемир'я між Україною та рф.
Все очікувано - Китай вирішив вичікувати результатів зимової кампанії путіна по знищенню енергетики та економіки України, бо без участі Європи та України всі переговори "сильних світу цього" приречені на провал. Особисто я очікую від запропонованих "термінових консультацій" китайського міністра з європейськими колегами чергового обговорення вищезгаданих трьох питань: "Як примусити Україну пристати на відмову від НАТО, як примусити Україну обмежити чисельність та номенклатуру озброєння ЗСУ, та як примусити владу країни провести вибори Президета"? Написав всю цю пустопорожню маячню і вчергове пересвідчився - я таке писав вже разів сто. Надій на дієві переговори про закінчення війни у цьому році марні. Йдемо у зиму.
Ну а тепер про головне джерело мого постійного смутку. Поясніть мені, будь ласка - з якого дива на п'ятому році війни, а до шостого залишилося менше півроку, ви постійно тягнете у обговорення, пробачте, висери кремлівського виблядка? Поясніть мені - якого біса ви взагалі їх читаєте та слухаєте? Вони мають зв'язок з реальністю? В основі ні - відповідь очевидна. Вам цікаво дізнатися, що у Сумах, виявляється, є Окружна? Чи про чергове взяття за щоку, пробачте - Куп'янська? Чи про касаток як причину для СВО? Чи про те, що ЗСУ "скоро посипляться", у той час як військові з країн партнерів вважають, що цієї зими ЗСУ як мінімум вийдуть у ноль по показниках звільнених та втрачених територій? Вас всерйоз хвилює заява про те, що неадекват в четвертий раз за час війни віддав наказ знищити українську енергетику? Що нового ви хотіли почути від маразматика, який реально втратив зв'язок з реальністю? Чи ви всерйоз вважаєте, що після заміни Зеленського на Залужного, Буданова чи Федорова путін враз припинить бойові дії?
Як я ставлюся до нашої влади на чолі з Зеленським - знають всі. Немає ЖОДНОГО питання, своєчасне вирішення якого б не "пролюбили" наші невиліковні амеби, від підготовки до війни до "пролюбу" у створенню протидії реактивним шахедам. Будь які спроби "встати груддю на захист нашого Президента" з мантрою "Ти не на його місці і не можеш судити його дій викликають у мене сумну посмішку. Логіка залізна - "Великий жираф все знає, все вміє, а усілякі невіруючі у його професійні чесноти не мають право паплюжити його світлий образ". Зеленський - найманий народом України на роботу на посаду вищого державного топ-менеджера кандидат. І якщо менеджер "пролюбляє" всі справи, які веде, то його державне правління (народ) звільняє. Чи можемо ми його звільнити під час війни?
Не можемо. Права не маємо, я вже промовчу про Конституцію. Український народ тримається у війні на критичних залишках єдності у спротиві. Будь які вибори - внутрішня війна всіх проти всіх з втратою не тільки цієї єдності, але й керованості державою зверху донизу у перехідний, як мінімум, період. Не порозумілися Виговський та Юрій Хмельницький - ми втратили державність. Не порозумілися Скоропадський та Петлюра - ми втратили державність. І це при тому, що обидва рази цілком були здатні її відстояти. Третій раз буде останнім.
Зеленський - рафіноване зло у внутрішньополітичному плані, він не здатен ефективно керувати Державою і не може ні при яких обставинах знову претендувати на посаду Президента. Він схожий у свої діях на повію, яка прийшла обслуговувати клієнта, а замість цього всю годину замовлення розповідала йому, як вона класно колись у майбутньому це зробить. І тим не менш...
І тим не менш ми маємо парадоксальну ситуацію - наш Президент "пролюбив" все, що можна було "пролюбити". Абсолютно все. Настали жнива "пролюбів" - він не хоче та погано вміє, але вимушений виправляти результати своєї "корисної діяльності". І наш обов'язок його критикувати, вимагати виправлення, але не заважати працювати та по можливості допомагати виправляти власні "пролюби". Ну а після війни подякувати за досягнення на міжнародній арені, згадати всі зашквари у внутрішній політиці та відправити на відпочинок без права повернення на посаду. Це право він втратив вже остаточно.
Ми вистоїмо на фронті, це навіть не обговорюється. Ми іноді померзнемо та іноді таки посидимо без світла, але вистоїмо у тилу. Не вб'є вчергове бидло нашу енергетику. Не вб'є економіку. Не вб'є ОПК. Буде важко. Але запас міцності у рф у багатьох сферах, і фінансовій у тому числі, геть не безмежний. "Всруся, але не покорюся" - наше головне кредо. Але на цей раз всремося не ми - всереться кремлівський виблядок. Витримки та віри. Попереду важка зима. Але навіть під час неї ми будемо мати радощі і від відео горілої русні по всії європейській території рф, будемо бачити скиглення її "глибинного народу", будемо бачити успіхи нашого війська, будемо бачити як перші "Грайпени" будуть відганяти КАБоносіїв, і це дасть нам сили витримати та дожити до миру. Так і буде. Стоїмо.