ПОЗВОНИ, МНЕ, ПОЗВОНИ". КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ.
1. Чому не відбулися переговори путіна та Трампа анонсовані останнім?. У Президента США відбулася нарада, яка за часом збіглася з закінченням масованого обстрілу України бидлом. На час проведення неї було вже відомо про Прилуки та інші жертви серед мирного населення. Проти розмови виступили всі радники Трампа з силового та міжнародного блоку його адміністрації, навіть Венс, підсумки підвів Держсекретар. Якщо взяти коротко його аргументацію як загальний підсумок дискусії:
а). Анонсовані переговори про чуму у рф марні - Держдеп отримав від МЗС рф офіційну відмову надати додаткові дані про випадки чуми та джерело походження. До того рф також офіційно заперечила сам випадок захворювання чумою. В цих умовах використати чуму як привід для розмови з путіним безглуздо.
б). Провести переговори після атаки з великою кількістю жертв серед мирного населення України - дати демократам козир у передвиборчій агітації та зруйнувати імідж самого Трампа як сильного міжнародного лідера та загалом республіканців як основну політичну силу у справі стримування рф. (Треш).
в). На переговорах з путіним не можна в принципі здобути омріяний результат у вигляді здобуття будь яких домовленостей по Україні, а чергова пуста розмова не додасть Президенту США жодних політичних дивідентів.
По підсумках "дебатів" прийняті рішення.
а). Президент США пристав на пропозицію Кушнера та Уіткоффа запросити у США делегацію України та радників з нацбезпеки трьох провідних європейських країн.
б). Президент США доручив тим виробити "черговий" (сарказм) об'єднаний "Мирний план" який "солодка парочка" повинна представити у москві путіну.
в). У випадку досягнення будь якого позитивного результату, будь то угода про портове, судноплавне чи енергетичне перемир'я, Президент проведе розмову з путіним під час якої закріпить досягнення результату домовленістю двох лідерів та оголошенням "чергового" міжнародного успіху.
Президент США висловив незадоволення підсумками наради та заявив, що якщо буде вагомий привід він все одно подзвонить путіну, бо тільки їх розмова здатна зрушити з місця мирний процес. Його позицію, як нам розповіли, підтримала "солодка парочка", інші учасники наради промовчали.
2. Поїздка європейців та нашої делегації до США - справа непогана у плані узгодження позицій для переговорів з москвою. Також непогана у частині "переговорів на майбутнє" тобто обговорення всієї системи контролю та стримування, яка забезпечить стале перемир'я після припинення вогню. У плані ж досягнення головної мети - здобуття дипломатичного прориву, який забезпечить вихід з дипломатичного глухого кута у "мирних переговорах", ці переговори - тупа трата часу, бо немає жодних, навіть мікроскопічних перспектив погодження з об'єднаним "Мирним планом" самого путіна та його посіпак до моменту, коли той особисто зрозуміє безперспективність подальшого ведення бойових дій пов'язану з економічними, фінансовими та соціально-демографічними факторами.
Під час переговорів буде опрацьована спільна українсько-європейсько-американська пропозиція москві щодо введення у дію "секторальних перемирій" і її також не категорично відкине путін - ще перед масованим ударом його Ушаков вчергове відкинув можливість скорого укладення угод по портовому та енергетичному перемир'ях - "Всі аспекти таких повинні бути опрацьовані під час майбутніх мирних переговорів з Україною у випадку, якщо вона ЯК ЗАВЖДИ (!!!) не зірве такі черговими терористичними ударами". Ушаков раз за разом дає зрозуміти, що позиція рф незмінна - до грудня включно спробувати зруйнувати українську енергетику, а потім, коли це вчергове не вдасться, "милостиво соизволить приглашение принять" та погодитися на "енергетичне перемир'я", коли воно нам, по великому рахунку, буде вже не вигідно.
Також майже напевно будуть марними сподівання нашого Президента на те, що під час цього візиту Україна зможе дієво пролобіювати посилення санкційного тиску на рф з повним введенням у дію всіх положень закону "Грема-Блюменталя" - про це вже проінформовано українську делегацію. Ну а у частині додаткового постачання систем ППО та боєприпасів до них можливі приємні сюрпризи. Надій на це, якщо чесно, то обмаль, але все ж таки шанси, хай невеликі, на додаткові надходження, саме з США все ж є, як і є надія на допомогу США у "вибиванні" боєприпасів у країн, якиі мають їх значні запаси.
Якщо ж казати про опонентів всього "мирного движу", то проти нього послідовно виступає Держсекретар США, який у останнії, так би мовити, "програмній промові" фактично пішов проти свого боса, який заявив про те, що мир між Україною та рф "близький, хочете вірте, хочете ні". Цією промовою Рубіо фактично об'явив Кушнера та Уіткоффа брехунами, а Президента таким, який повівся на обіцянки цих двох шахраїв. кажу більше - останнім часом напруга між Держсекретарем та двома представниками Трампа вже тричі закінчувалася гострими суперечками під час нарад зі звинуваченнями конфліктуючих одна одної у неспроможності здобути необхідний результат та у підриві миротворчих зусиль Президента США. У свою чергу Президент маніакально вірить у те, що до проміжних виборів путін зробить йому особисто подарунок у вигляді надання згоди на будь яке "перемир'я", яке можна буде преподнести американцям як зовнішньополітичну перемогу. На чому грунтується його віра? Про те невідомо нікому, окрім його самого. Під час останніх п'яти нарад Президент США повторює тезу про те, що путін "неодмінно піде на компроміси, бо скоро 18те жовтня і йому потім може стати не перелюбки". Можливо Трамп має надію на те, що путін зробить все, щоби Трамп не вводив у дію всі положення закону "Г-Б". Але всі його сподівання не спрацювали жодного разу і, безсумнівно, не спрацюють зараз.