На початку 80-х World Soccer назвав Хорена найкращим півзахисником СРСР. Свою тренерську кар'єру Оганесян розпочав у сімферопольській Таврії, потім тренував єреванський ВЗСС, ліванський Оменетмен і збірну Вірменії, а у 2006 році підписав трирічний контракт з Олімпіакосом.
У відвертому інтерв'ю знаменитий футболіст оцінив шанси київського Динамо в майбутньому протистоянні з Олімпіакосом, згадав, як підкат Олега Лужного поставив хрест на продовженні його кар'єри в Греції і як готувався до прощального матчу Олега Блохіна.

– Ви якось зізнавалися, що у 80-х заробляли в Арараті по 10 тисяч рублів на місяць. Отже, були найбільш високооплачуваним футболістом СРСР?
– Можливо. Щоправда, не знаю, скільки отримував, наприклад, Олег Блохін у київському Динамо. Мене в Єревані не ображали. Гроші передавалися готівкою, адже таких офіційних зарплат в СРСР ніколи не було.
– То ось чому ви відмовлялися від численних пропозицій з Москви та Києва.
– Не в цьому справа. Арарат для мене завжди був рідною командою, з якої нікуди не хотів йти. Це – головна причина. Були й менш вагомі. Наприклад, у Лобановського мене не дуже приваблювали занадто великі навантаження. Бєсков у Спартак кожного сезону кликав.