У відповідь на питання про Крим, Дуда відповів, що не знає, чи отримає його Україна його назад.

"Я не знаю, чи поверне Україна Крим, але я вірю, що вона поверне собі Донецьк і Луганськ", – заявив він.

За словами Дуди, Крим – "особливе місце, в тому числі з історичних причин". "Тому що насправді, якщо ми подивимося історично, він довший час був у руках Росії", – сказав Анджей Дуда.

Лунін залишиться основним голкіпером «Реалу» до повернення Куртуа.

Українець повністю переконав Анчелотті, що саме він, а не Кепа, кращий вибір на цей період, повідомляє Defensa Central. Туди😎

Труха⚡️Спорт

👏👏👏 Алієв показав, як використовує російський прапор

🙌 «Усім привіт. Хлопці, зараз все побачите — ось так я заходжу в лазню — і ось так витираю об пі*******ський прапор. Смерть росіянам, слава Україні! Усіх обійняв»

ДИНАМО КИЇВ

Мірча ЛУЧЕСКУ: "Відмовився очолити "Бешикташ"

Простите что не могу Вам написать будущее... но Вы и так скоро увидите ВСЮ пьесу... эти 2 недели будут яркими. ;)

Товарищи!
Отставки у нас действительно по Тяпницам....
Но...
Только после вторников, когда кое кто с кое кем должен развесив лапшу на уши лохов в зале продавить кое что... ЛИЧНО.

А потом да... Эти незабываемые лондонские фрайдей найтс... осиротевшие после отзыва Пристайки... и истосковавшиеся по мужскому теплу...

Трошки жаль Петра... такого кидалова он не переживет... зато Юля ободритсо...

Ну и лошки Слуги в Раде осознают судьбу Бойки... )))

У кого там на руках Петины акции с "подпоркой" За?
Скидывайте... пока еще хоть что-то стоят... при подпорке Кличка они и 15% от За стоить не будут...
Красиво-е... я про Игру... так Петю еще никто не кидал... )))

И да... раз сценарий уже знают все... ;)
Он будет по итогу неожиданным для всех...
Ух! ;)

Всегда приятно, когда по прошествии месяца все, что писал Чаплыга... добуквенно подтверждается... )))

*САТИРА! (бо возбужденные товарищи гости забывают, что сей ТГ канал СУКА САТИРИЧЕСКИЙ)

Я бы подписал фото так:
"Давай... покажи этим лохам в зале! Продави тот закон... забери всех в окоп... да побыстрее... А мы тебя в меджлис примем"...

ЭННАУНСМЕНТ...
Новое в правилах Чата...

Комменты из серии "бред" или "манипуляция"... не сопровожденные АРГУМЕНТАЦИЕЙ - билет в вечный бан.

Как же меня достали эти споры... кто автор того недозакона об объявлении парочки лямов Украинцев преступниками...

Скажите... над ГЛАВНОкомандующим кто стоит? А... ВЕРХОВНЫЙ Главнокомандующий... не так ли?

Так ли! Если предложения Верховного (законодательные) претят Главкому... то он что? Что делает?

А если содокладчиком того проекта в Раде выступает Главнокомандующий... т.е. он продвигает и защищает предложение КМУ по закону... То он кто в таком случае по отношению к закону?

Ну как минимум ЛОББИСТ.

И простите... а какие еще главкомы выступают с программными политическими статьями в иностранных СМИ в перерывах между защитами диссертаций?

Продвигая идею "непопулярной" мобилизации...

ИМХО "итог" очевиден уже сейчас...
Когда "Дикие" закончат с "мясом" они организованно ретируются в интернацию за бугор... с "донатами" и "имуществом" преступников-ухилянтов и прочих чиновников, судей и других антисоциальных элементов...
Ну а кто придет на опустевшую землю то уже история покажет...

Кстати в победившей Хорватии... еще лет 10 жестко наводили порядок с этими "Дикими"... разными военными орденами и прочим... Те даже пару переворотов пытались сделать... Патриотических иссесна...

И это в ПОБЕДИВШЕЙ стране...

И если депутаты, чиновники, судьи и прочие НЕ понимают КОМУ они этим законом отдают ВОПРЕКИ КУ власть и ценой кого...

То история преподаст им жесткий урок... Не фиг было прогуливать Школу.

Туркі Аль аш-Шейх: «Запланований на 17 лютого вечір боксу в Ер-Ріяді буде перенесений на пізніший термін»

Детальніше на ua.tribuna.com:
https://ua.tribuna.com/uk/boxing/1000000128135-turki-al-ashshejx-zaplanirovannyj-na-17-fevralya-vecher-/?utm_source=copy

Франсіско Франко (повне ім'я Франсіско Пауліно Ерменегілдо Теодуло Франко і Баамонде Салґадо Пардо де Андраде, ісп. Francisco Paulino Hermenegildo Teódulo Franco y Bahamonde Salgado Pardo de Andrade Spanish: [fɾanˈθisko ˈfɾaŋko], 4 грудня 1892, Ферроль, Галісія, Королівство Іспанія — 20 листопада 1975, Мадрид, Іспанія) — іспанський військовий і політичний діяч, керівник країни у 1939—1975, генералісимус.

Також відомий під титулом Каудильйо (ісп. Caudillo de España por la gracia de Dios — вождь Іспанії милістю Божою). Прийшов до влади після перемоги правих сил у громадянській війні 1936—1939 в Другій Іспанській Республиці ставши диктатором. Період правління до самої смерті Франсіско Франко (1939—1975) відомий, як Франкістська Іспанія або Франкістська диктатура.

Авгу́сто Хосе́ Рамо́н Піноче́т Уга́рте (також Авґусто[3][4] та Аугусто[5], ісп. вимова: [awˈɣusto]; ісп. Augusto Jose Ramon Pinochet Ugarte; 25 листопада 1915, Вальпараїсо — 10 грудня 2006, Сантьяго) — чилійський генерал, політик і диктатор, який правив Чилі з 1973 по 1990 роки, спочатку як голова Військової хунти Чилі (1973—1981), а в 1974 році хунтою був призначений Президентом Республіки[6][7][8][9]. Його правління має багато прихильників серед правих, насамперед через створення в Чилі під час військового режиму вільної ринкової економіки, інтегрованої до світової економіки, і сильну присутність приватного сектора. Ця зміна в економічній моделі призвела до швидкого макроекономічного зростання, яка перетворила Чилі на одну з країн із найбільшим економічним бумом і найвищим рівнем людського розвитку у Латинській Америці.

За підтримки Сполучених Штатів Піночет дійшов до влади в Чилі внаслідок військового перевороту 11 вересня 1973 року, який повалив демократично обраний соціалістичний уряд Народної єдності президента Сальвадора Альєнде, фінансованого КДБ СРСР[джерело?] й поклав край цивільному правлінню. Для перевороту та консолідації влади після нього підтримка США мала вирішальне значення[10][11][12][A]. Альєнде призначив Піночета головнокомандувачем чилійською армією 23 серпня 1973 року, а до цього з 1972 року очолював Генеральний штаб[13]. У грудні 1974 року правляча військова хунта спільним декретом призначила Піночета Верховним Главою нації, однак не отримавши підтримки одного з ініціаторів перевороту генерала ВПС Густаво Лі[14]. Після свого приходу до влади Піночет переслідував лівих, соціалістів і критиків режиму, призвівши до страти від 1200 до 3200 осіб[15], інтернування понад 80 000 осіб і катувань десятків тисяч[16][17][18]. За даними чилійського уряду кількість страчених і зниклих безвісти склала 3095 осіб[19]. За вказівкою режиму Піночета в кінці листопада 1975 року, напередодні 60-річчя з дня народження, розпочалася операція «Кондор»[20].

Під впливом «чиказьких хлопців», орієнтованих на вільний ринок, військовий уряд Піночета здійснив економічну лібералізацію, включаючи стабілізацію валюти, скасував захисні тарифи для місцевої промисловості, заборонив профспілки й приватизував соціальне забезпечення і сотні державних підприємств. Деякі державні об'єкти для політично пов'язаних осіб були продані за ціну нижчу за ринкову, зокрема для зятя Піночета[21]. Режим здійснював цензуру індустрії розваг як спосіб нагородити своїх прихильників і покарати противників[22]. Така політика призвела до економічного зростання, однак критики стверджують про різке зростання економічної нерівності й пояснюють цю політику руйнівними наслідками валютної кризи чилійської економіки 1982 року[23][24]. Впродовж більшої частини 1990-х рр. Чилі мала найефективнішу економіку Латинської Америки, хоча спадок реформ Піночета досі залишається предметом суперечок[25]. За роки його правління його статок значно зріс завдяки десяткам банківських рахунків, що були таємно відкриті за кордоном, та скупці нерухомості. Згодом його притягали до відповідальності за розтрату коштів, податкове шахрайство і можливі комісійні, стягнуті за укладення угод на продаж зброї[26].

Мустафа́ Кема́ль Ататю́рк (тур. Mustafa Kemal Atatürk, Ґазі Мустафа Кемаль), ім'я при народженні — Алі́ Риза́-оглу Мустафа́[11] (тур. Ali Rıza oğlu Mustafa), до 1934 Мустафа Кемаль Паша; 19 травня 1881, Салоніки, Османська імперія — 10 листопада 1938, Долмабахче, Бешикташ, Стамбул, Туреччина) — видатний турецький державний і політичний діяч, революціонер, генерал; «батько-засновник» республіки, перший президент Туреччини з 1923 до своєї смерті в 1938; лідер турецької війни за незалежність.

Очоливши після поразки (жовтень 1918 року) Османської імперії у Першій світовій війні національно-революційний рух і війну за незалежність в Анатолії, домігся ліквідації уряду султана і окупаційного режиму, не дав відбутися поділу імперії, створив нову, засновану на націоналізмі («суверенітет нації»), республіканську державу, провів ряд серйозних політичних, соціальних і культурних реформ, таких як: ліквідація султанату (1 листопада 1922 року), проголошення республіки (29 жовтня 1923 року), скасування халіфату (3 березня 1924 року), запровадження світського навчання, закриття дервішських орденів, реформа одягу (1925 рік), прийняття нового кримінального та цивільного кодексів за європейським зразком (1926 рік), латинізація алфавіту, відділення релігії від держави (1928 рік), надання виборчих прав жінкам, скасування титулів і феодальних форм звертання, введення прізвищ (1934 рік), створення національних банків і національної промисловості. Як голова Великих національних зборів (1920—1923 роки) і потім (з 29 жовтня 1923 року) як президент республіки, переобирався на цей пост кожне чотириріччя, а також як незмінний голова ним створеної Народно-республіканської партії, набув у Туреччині незаперечний авторитет і диктаторські повноваження. Попри його жорстокі дії стосовно інших націй Туреччина це заперечує і вважає його своїм національним героєм.

Очолював рух «Вільна Франція», від липня 1942 року — «Франція, що бореться» (фр. «La France combattante»), що були визнані керівництвом союзників по антигітлерівській коаліції. Боровся проти Третього Рейху під час Другої світової війни з 1944 по 1946 для відновлення демократії. Головнокомандувач підпорядкованих «Вільній Франції» та «Франції, що бореться» збройних сил у 1940–1944. Став главою тимчасового уряду Франції після її визволення у 1944 році. Лідер Об'єднання французького народу (1947—1955). З 1958 прем'єр-міністр Франції під президенством Рене Коті. Він переписав Конституцію Франції та заснував П'яту республіку після затвердження нової Конституції референдумом.

У 1958-му Національні збори доручили йому сформувати уряд на час економічної відбудови Франції й розв'язати проблему кризи в Алжирі. Він був обраний президентом наприкінці 1958-го, змінив конституцію в бік зміцнення президентської влади і працював на президентській посаді до квітня 1969-го.

Актор Карл Уезерс, відомий за роллю Аполло Кріда в «Роккі» помер у віці 76 років