Бля, вони так і зроблять.
Зазвичай, я маю достатньо знань, досвіду та компетенції, щоб відповісти на питання в моїй сфері.
Але на одне з питань журналістів, я дійсно не маю однозначної відповіді: про проєкт МЗС України “Мед з мінних полів”.
Великий PR - проєкт, ідею якого подали, як я розумію, спеціалісти провідної світової компанії з комунікацій і підтримала також одна з провідних американських компаній в агробізнесі.
Якщо коротко: на ще не розмінованих полях із безпілотників планують щось сіяти в необроблені заміновані землі, потім бджоли зроблять свою роботу, а дипломати будуть мед розвозити Світом.
Емоційно, креативно, корисно…
Тільки в мене кілька питань (сподіваюся, тільки я цього не до кінця розумію), які потребують пояснення:
1. Чому це буде більше залучати уваги до розмінування, ніж суто прагматичний інтерес і гуманітарні дії?
2. Як щось, крім бур’яну, може вирости на необробленій землі (хіба що хімією) для виробництва якісного продукту?
3. Хто буде платити за виробництво цього меду? Адже витрат там вистачає: безпілотники мають якось летіти, хтось ними керує, пасіками треба займатися, є логістика, врешті решт цей мед треба кудись пакувати красиво для досягнення цілей.
4. Як банки з медом будуть розвозити дипломати? Тут в кожній країні є свої нюанси. Звісно, це можна вирішити, направляючі як рекламну продукцію для безоплатної роздачі. Але все-рівно не все так просто.
5. Чи є саме це зовнішньополітичним пріоритетом України?
Подумав, що, мабуть, недостатньо креативний. Хоча перше, що прийшло в голову – чому б не піти далі і не посіяти медичний канабіс, а розвозити продукт дипломатичною поштою… Але це – жарт. Сподіваюся, що в авторів ідеї є повне розуміння вчасності і результативності цього проєкту… (с) Валерій Чалий