Енциклопедія Сучасної України пошук
A▲
Енциклопедична стаття
Окупація й анексія Криму
ОКУПА́ЦІЯ й АНЕ́КСІЯ КРИ́МУ — насильницьке зайняття збройними силами Російської Федерації під безпосереднім керівництвом політичної влади країни-агресора території Кримського півострова (адміністративно — Автономної Республіки Крим та Севастополя як міста зі спеціальним статусом), здійснене з грубим порушенням українського та міжнародного права, численними посяганнями на права і свободи людини. Окупацію слід відрізняти від анексії АР Крим і Севастополя — протиправного і невизнаного міжнародним співтовариством приєднання їх до складу території РФ. Окупація передувала і стала підґрунтям для подальшої анексії РФ АР Кримі Севастополя. Водночас у політико-правовому середовищі триває дискусія щодо доречності застосування терміну «анексія Криму». Противники його використання стверджують, що у такий спосіб легітимують сам факт «приєднання» АР Крим і Севастополя до РФ. Враховуючи, що термін «анексія» іманентно позначає саме протиправне приєднання, його застосування жодним чином не легітимізує агресивної діяльності РФ щодо АР Крим. Отже, тимчасово окупована РФ територія Криму — невід’ємна частина території України, у межах якої збройні формування та окупаційна адміністрація РФ протиправно встановили і здійснюють фактичний контроль матеріальних ресурсів, суспільних та інших відносин, всупереч визнаному міжнародним співтовариством та утвердженим Конституцією України державного суверенітету України.
Початком окупації Криму вважають 19—20 лютого 2014, коли вперше були застосовані людські та матеріал. засоби ЗС РФ для захоплення тер. п-ова, а 24 лютого ці дії переросли в повномасштабне збройне вторгнення на території України. При цьому рос. влада усіляко заперечувала участь військових РФ у зазначених діях, незграбно маскуючи їх та спотворюючи інформацію про події через впливові не лише в Україні та РФ, але й у світі, підконтрольні Кремлю пропагандистські ЗМІ. Окупація Криму невипадково збіглася у часі з Революцією гідності, зокрема розстрілами на Майдані Незалежності в Києві 18 лютого 2014 та втратою режимом В. Януковича контролю за ситуацією в державі: РФ прагнула «компенсувати» свої політичні й геополітичні невдачі. У Криму відбувалися потужні акції непокори окупації.
Так, 26 лютого 2014 кримські татари провели мітинг поблизу ВР АР Крим, більшість депутатів якої стали на бік окупаційних сил. Указом Президента України від 26 лютого 2020 цей день визначено Днем спротиву окупації АР Крим і Севастополя. Проте ВР АР Крим з порушенням Конституції України, фундаментальних норм міжнар. права, очевидним перевищенням владних повноважень ухвалила низку колабораційних рішень, серед яких — призначення т. зв. загальнокримського референдуму. На нього винесено 2 питання: про відновлення Конституції Криму 1992 і про його входження до складу РФ. Крім того, 11 березня 2014 ВР АР Крим проголосила т. зв. Декларацію незалежності АР Крим і Севастополя, згідно з якою «республіка Крим» за відповід. результатів референдуму 16 березня 2014 «отримала право» звернутися до РФ з проханням щодо входження її до складу РФ на правах суб’єкта федерації. Декларацію підтримала і Севастоп. міськрада.14 березня 2014 Конституц. Суд України розглянув справу щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови ВР АР Крим «Про проведення загальнокримського референдуму» від 6 березня 2014 та визнав її неконституційною; 20 березня — визнав такою, що не відповідає Конституції України, і т. зв. Декларацію незалежності АР Крим і Севастополя. У свою чергу, 15 березня 2014 ВР України достроково припинила повноваження ВР АР Крим. Проте ці рішення не зупинили протиправну і насильниц. діяльність керівництва держави-окупанта та місц. колаборантів. Нелегітим. «референдум про статус Криму» проведено 16 березня 2014.За «офіційними результатами» за приєднання до РФ проголосувало понад 96 % з тих, хто взяв участь у «референдумі». При цьому Кримськотатарського народу Меджліс оприлюднив свої дані про явку на голосування у 40 % та численні фальсифікації. 17 березня 2014 окупац. влада оголосила, що на підставі т. зв. Декларації незалежності АР Крим і Севастополя та «результатів референдуму» створ. «республіку Крим як незалежну і суверенну державу». У свою чергу, «республіка Крим» звернулася до РФ з пропозицією про прийняття її до складу РФ. Того ж дня президент РФ підписав указ «про визнання республіки Крим незалежною державою», а вже 18 березня був підписаний договір про т. зв. прийняття Криму і Севастополя до складу РФ.
https://esu.com.ua/article-74519Слава Україні! Все Буде Україна!.
18.11.2024 Мицик Юрій Миколайович (Черкаси) -історик та шахіст (кмс з шахів та Дитячий Тренер) ,майж-20 років праці у освіті ,12 серпня-5 років ,як звільнився "За згодою"сторін"з ЦДЮТ(Черкаси) -шаховий гурток"Біла тура",де працював шаховим Тренером з 2006-2019 рр й вже 6 рік не дають повернутись,погрожуючи,що не візьмуть назад на роботу у ЦДЮТ (Черкаси) ніколи і живи,як хочеш (інвалід дитинства 3 групи ,самотній та без родичів у Черкасах
#VIVAVIVAУКРАЇНА #освіта #сім'я
#шахи#цитати#Черкаси #manowar723 #історія #суспільство#Міжнароднеправопринципитазастосування #раша